ЗНАЧЕННЯ НЕТРАДИЦІЙНОГО МАЛЮВАННЯ В ЖИТТІ ДИТИНИ

Привчаючи дітей жити і працювати за законами краси, треба з малечку привчати їх бачити красу оточуючого світу. Потреба в красі у дитини існує з перших днів її життя. Починаючи освоювати елементарні рухи, малюк тягне руки до красивої іграшки і затихає, почувши звуки музики, дивлячись ілюстрації до своїх книжок, говорить: «Гарна!», і сам пробує малювати на аркуші олівцем тільки йому зрозумілу красу. Істину сприймає тільки чиста душа. Душа малюка...

Образотворче мистецтво - це введення дітей у світ мистецтва, переживань, роздумів. Дитина повинна розуміти суть творів мистецтва, що краса - поняття людське, тільки людина бачить красу, тільки дитина свідомо її сприймає.

Перші згадки про красу були у книзі Шу-Кінг (священна китайська книга) - у XXII ст. до н.е. В ній мистецтво розглядається я к засіб виховання.

Виховну роль мистецтва відзначив і Конфуцій за 5 років до н.е. (прекрасне, добре, корисне), про це говориться і в давньоепічній індійській поемі «Рама яма» (II ст.. до н.е.)

Художнє виховання повинне починатися з перших років життя дитини, щоб з раннього дитинства вона відчувала потребу в прекрасному, в творчості.

Чи потрібен особливий дар, талант, щоб малювати? Грамотно малювати можна навчитися, було б бажання. Головне - не тільки володіти необхідними технічними навичками і засвоїти засоби малювання і живопису, а й навчитися помічати цікаве, узагальнювати побачене.

Малювання для дитини часто - найбільший засіб вираження на папері її задумів і переживань. Сприймаючи довкілля, дитина хоче перенести на папір побачене та не завжди знає, як втілити задумане. І тут на допомогу повинен прийти педагог.

Буває, що коли у дитини не виходить щось з першого разу, вона втрачає інтерес до діяльності: не вийшла відразу красива квітка - не буду більше малювати. Часто від дитини можна почути: «Я не вмію малювати». Виникає запитання: «Звідки ти знаєш?», «Хто тобі сказав?». Тоді треба зацікавити малечу: «А ти спробуй зі мною разом. Ось тобі папір і мені, тобі олівець і мені. Намалюємо веселе сонечко, воно добре, лагідне, всміхається. Ось і народилося сонечко, не саме народилося, а ми йому допомогли».

Наше завдання не тільки в тому, щоб дати конкретні уміння, навички. Потрібно намагатися допомогти дитині побачити світ, пережити з нею красу, вселити у неї впевненість у своїх силах і запалити вогник радості, творчості, які важливо підтримувати з самого початку творчого шляху, сказавши: «Ти все зможеш!». Вкладайте дитині віру в себе. Перша похвала - і дитина чекає іншу похвалу. Тому не скупіться на неї і вас чекатиме творче задоволення від праці дітей. Дитина росте і досвід росте разом з нею. Потрібно менше говорити «ні», яке гасить вогник дитячого пізнання. А якщо у дитини не виходить зовсім нічого намалювати олівцем чи пензликом? Не біда. Просто скажіть їй: «Твій пензлик не хоче сьогодні малювати квіти? Відклади його в сторону. А пальчики у тебе слухняні? Давай-но спробуємо намалювати без пензлика. Хочеш?». І ось у малюка заблищали оченята, і він з цікавістю погоджується.

Руки людини - унікальний інструмент. Вони все можуть робити. Руками ми їмо, пишемо, будуємо, перемо, готуємо їжу, пестимо дітей. Наші руки завжди з нами. Та й ніяким пензликом не намалюєш таких ягідок калини, як пальчиком. Звичайно, не треба відмовлятися від пензлів, фарб, олівців, фломастерів, крейди. Але використовувати усі матеріали у поєднанні, а деякі елементи малювати пальчиком все ж варто.

Не треба боятися, що дитина забрудниться. Творчість у зображувальній діяльності завжди супроводжується деякими незручностями. Щоб звести їх до мінімуму, під рукою завжди повинна бути ганчірка, а для юного майстра художньої справи бажаний балдахін художника (найкраще підійде стара чоловіча сорочка, одягнута задом на перед).

Проте малювати можна не лише пальчиком. Існує багато нетрадиційних технік малювання, які доступні і не складні дитині дошкільного віку:

  • Малювання за опорами або трафаретне малювання (використовуємо шаблони).
  • Графічна аналогія (даємо дітям геометричні фігури).
  • Кубізм (малювання без геометричних фігур, але наслідуючи їх).
  • Малювання на мокрому папері (дуже добре виходить хутро).
  • Малювання на зім'ятому папері.
  • Монотипія (малювання на целофані і потім перенесення малюнка на папір).
  • Тканинні зображення.
  • Метод об'ємної аплікації з домальовуванням деяких деталей.
  • Акватипія (малювання на картоні за допомогою мила).
  • Гратаж (малювання на розмальованому папері, покритому парафіном і зафарбованому чорною гуашшю, розмішаною з клеєм ПВА).
  • Тиснення на фользі.
  • Рельєфне малювання.
  • Малювання клеєм ПВА.
  • Малювання кам'яною сіллю (нанесення солі на вже готовий малюнок пейзажі, натюрморту і т.д.)

Можна для малювання використовувати не лише фарби, а й ягоди, фрукти, овочі, чай, каву, сіль, крохмаль, цукор, стружку з дерев, крупи та інше.

Доцільно організовувати з дітьми виставки дитячого малюнка.

У зображувальній діяльності дуже часто підтримується інтерес до заняття різноманітними сюрпризними моментами, ігровими вправами, прийомами. Доцільно під час таких занять використовувати ТРВЗ.

Дітям подобається висловлювати свої асоціації до теми. Вони люблять проводити бесіди, спальні відкриття з педагогом, подорожі, фантазувати. Тому завдання педагога - завжди давати змогу висловлювати свою думку дитині та вислухати її до кінця.

Потрібно спілкуватися з дитиною, виявляти свій інтерес до картин малюка. Не шкодуйте похвал, підтримуйте дитину.

Розвиток творчих здібностей під час малювання є складовою частиною розвиваючого навчання в цілому. Своїм завданням я бачу розвиток творчої особистості. Адже дитина має повноцінне життя лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. На це вказував і видатний педагог В.О. Сухомлинський, говорячи, що без них вона - засушена квітка.

Дозволяйте дітям часто і з раннього віку займатися творчою діяльністю, використовуючи інноваційні техніки малювання. Нехай вони розвиваються, трудяться, радіють і творять.