Філіппінський тест

Напередодні вступу до школи батьки турбуються про підготовку дитини, водночас практичний психолог опікується формуванням у неї психологічної готовності. Та інколи цього замало і дитина не може навчатися. Така ситуація виникає через фізіологічну неготовність дитини до змін у її житті. Як визначити фізіологічну готовність дошкільника до навчання і чому це так важливо?

 

Філіппінський тест: чому важливо, щоб дитина впоралася? 

СИТУАЦІЯ

На перше вересня Артему виповнилося шість із половиною ро­ків. Батьки старанно готували його до вступу до школи. Однак на­прикінці першого тижня навчання хлопчик мав стомлений вигляд, а за місяць уже був виснаженим. У школі Артем швидко втомлював­ся, адекватно поводився максимум на перших двох уроках, а далі за­туляв вуха, ховав голову під книжками тощо.

ВАРІАНТ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Функціональна готовність — це ступінь зрілості провідних систем організму дитини, що під час навчального навантаження у школі не призводить до значного напруження у функціонуванні організму, розвитку втоми та погіршення стану здоров’я.

У період від п'яти до семи років у дитини значно прискорюєть­ся ріст тіла в довжину — відбувається так званий напівростовий стрибок. До того ж кінцівки значно випереджають ріст тулуба. Ця особливість фізіологічного зростання старшого дошкільника покла­дена в основу діагностичного завдання, що отримало назву «Філіп­пінський тест». Дитині пропонують підняти руку над головою і тор­кнутися до протилежного вуха. Якщо напівростовий стрибок іще не відбувся — дитина не зможе дотягтися до вуха через голову. Якщо ж напівростовий стрибок завершений, то дитина легко доторкнеться до верхнього краю вуха або навіть його середини.

 

Виконання дошкільником «Філіппінського тесту» вказує не лише на рівень фізіологічного розвитку дитини, а й на перебудо­ву всіх процесів функціонування організму та його здатності до адаптації. На момент завершення напівростового стрибка дозрі­вають механізми м’язової координації: наприклад, дитина значно вправніше ловитиме м’яч середнього розміру або кидатиме в ціль маленький м’ячик. Це стає можливим завдяки вдосконаленню дріб­ної моторики рук, розвитку скелетних м’язів та дозріванню мозко­вих центрів і психічних функцій. Особливості розвитку скелетних м’язів та рівень координованості рухів здебільшого визначають зовнішній вигляд дитини у старшому дошкільному віці.