Філіппінський тест
Напередодні вступу до школи батьки турбуються про підготовку дитини, водночас практичний психолог опікується формуванням у неї психологічної готовності. Та інколи цього замало і дитина не може навчатися. Така ситуація виникає через фізіологічну неготовність дитини до змін у її житті. Як визначити фізіологічну готовність дошкільника до навчання і чому це так важливо?
Філіппінський тест: чому важливо, щоб дитина впоралася?
СИТУАЦІЯ
На перше вересня Артему виповнилося шість із половиною років. Батьки старанно готували його до вступу до школи. Однак наприкінці першого тижня навчання хлопчик мав стомлений вигляд, а за місяць уже був виснаженим. У школі Артем швидко втомлювався, адекватно поводився максимум на перших двох уроках, а далі затуляв вуха, ховав голову під книжками тощо.
ВАРІАНТ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Функціональна готовність — це ступінь зрілості провідних систем організму дитини, що під час навчального навантаження у школі не призводить до значного напруження у функціонуванні організму, розвитку втоми та погіршення стану здоров’я.
У період від п'яти до семи років у дитини значно прискорюється ріст тіла в довжину — відбувається так званий напівростовий стрибок. До того ж кінцівки значно випереджають ріст тулуба. Ця особливість фізіологічного зростання старшого дошкільника покладена в основу діагностичного завдання, що отримало назву «Філіппінський тест». Дитині пропонують підняти руку над головою і торкнутися до протилежного вуха. Якщо напівростовий стрибок іще не відбувся — дитина не зможе дотягтися до вуха через голову. Якщо ж напівростовий стрибок завершений, то дитина легко доторкнеться до верхнього краю вуха або навіть його середини.
Виконання дошкільником «Філіппінського тесту» вказує не лише на рівень фізіологічного розвитку дитини, а й на перебудову всіх процесів функціонування організму та його здатності до адаптації. На момент завершення напівростового стрибка дозрівають механізми м’язової координації: наприклад, дитина значно вправніше ловитиме м’яч середнього розміру або кидатиме в ціль маленький м’ячик. Це стає можливим завдяки вдосконаленню дрібної моторики рук, розвитку скелетних м’язів та дозріванню мозкових центрів і психічних функцій. Особливості розвитку скелетних м’язів та рівень координованості рухів здебільшого визначають зовнішній вигляд дитини у старшому дошкільному віці.
