Стосунки мами і сина.

Як правильно мамі спілкуватися із сином, щоб він виріс справжнім чоловіком

    Мами, поза сумнівом люблять і дочок, і синів. Та більшість жінок відзначають, що будувати стосунки із сином і дочкою не одне й те саме. З дочкою можна бути подружками, ходити до магазину, ділитися секретами, обговорювати модні новинки, переглядати мелодрами. Звичайно, із сином можна робити все те саме, та все ж не слід. Адже мамине завдання - виховати чоловіка, який у майбутньому зможе побудувати нормальну сім'ю, заробляти гроші, розвиватися, почуватись щасливим.

    Що ж важливого в стосунках мами і сина? що можна робити, а чого не можна? Як правильно розмовляти, навчати, хвалити і карати? Більшість жінок починають розуміти це тоді, коли син виріс. Сподіваємось, що наші поради допоможуть вам вже зараз.

                Ставлення до сина як до чоловіка

Деякі мами занадто турбуються про своїх синів. Таке явище називають гіперопікою. Хлопчик змалку звикає до того, що мама піклується про все. Вона не лише годує і пере, вона ще й передбачає всі бажання свого малюка, намагається зробити так, щоб він ні в чому не мав потреби. Хлопчик звикає до того, що йому не потрібно напружуватись, адже мама завжди про все подбає. Так дитина зростає, і нічого не змінюється. Одна з мам, яка виховує свого сина саме так, говорить: "Я зараз про нього піклуюсь. Коли він виросте, то знайде собі таку ж лбайливу дружину. І вона буде йому прати і готувати". Річ не в тому, що в такий спосіб мама прищеплює синові інфантильні риси, а в тому,  що в житті доводиться не лише прати й готувати, а й приймати рішення, брати на себе відповідальність, захищати, бути наполегливим. Саме ці риси і навички не формуються або недостатньо розвиваються у хлопчика, який зростає "в тепличних умовах" сліпої маминої любові і всеосяжної турботи.

Від народження малюка, коли він ледве вчиться ходити і говорити, пам'ятайте, що перед вами майбутній чоловік. Ваше завдання  - виховати його життєстійким, самостійним і сильним. Це не означає, що мама не повинна піклуватися про сина. Але вона має виховувати з нього чоловіка, даючи можливість долати труднощі.

Тому:

- не робіть усе за сина, нехай робить сам (і чим старшим він стає тим більше);

- не позбавляйте його своєї любові і підтримки, але це не означає "вибачайте йому все";

- хваліть, а не сваріть сина за те, що він щось зробив сам, навіть якщо при цьому він щось зіпсував.

                       Виховання дбайливості

   Якщо ви поводитесь як сильна жінка, у вашого сина не буде потреби піклуватися про вас. Тож один із найважливіших аспектів у стосунках із сином - уміння мами бути слабкою і беззахисною, такою до якої майбутній чоловік вчитеметься виявляти тепло і турботу. При цьому не має значення, чи зростає хлопчик у повній сім'ї. Важливо те, які стосунки складаються в нього з мамою.

- кличте сина на допомогу, навіть якщо ви впевнені, що легко впораєтесь з усім самі;

- хваліть сина за те, що він виявив ініціативу і допомагає вам;

- спілкуючись із сином, більше радьтеся з ним, а не нав'язуйте йому свою думку.

Як розв'язувати конфліктні ситуації з сином?

   У вас зростає хлопчик. Отже, натиск і погрози з боку жінки не є рішенням. Конфлікти неминуче виникатимуть і міру дорослішання дитини. Але із сином їх не можна розв'язувати лише на емоційному рівні. Хлопчики вже з дитинства розуміють коротку мову конструктивних дій. Це означає, що в ситуації конфлікту не ефективно буде обговорювати почуття учасників. Зате ви можете разом знайти вихід із ситуації, що склалася, якщо придумаєте конкретні дії.

- замість "Що ми відчуваємо" - "Що ми робитимемо"

- замість "Я вважаю" - "Поміркуймо разом"

- замість "Ти винен" - "Я вважаю, що ти не хотів так поводитись"

                                           Чи може мама карати сина?

    Відразу скажемо, що не йдеться про покарання фізичне. Бити дитину категорично заборонено. Адже функція мами - це турбота, догляд, а не застосування сили. Що відбувається з хлопчиком, якого з дитинства мама карала фізично? Він почувається приниженим, йому прикро. Зростаючи, чоловіки, яких фізично карали в дитинстві, насилу можуть нормально будувати сімейні стосунки, вони тривалий час намагаються підвищити свою самооцінку. Тож наголосимо: карати дитину фізично є неприпустимим.

Що ж до покарання взагалі, то воно має бути зрозумілим дитині (за що,чому, коли закінчиться). Воно має бути порівнянним із вчинком і наставати відразу, а не пізніше. Діти погано сприймають покарання, відкладене в часі.

                                 Що робити, якщо мама виховує сина сама?

    Не намагатися бути мамою і татом одночасно. Навпаки, продовжувати залишатися жінкою, яка потребує допомоги і турботи. У такий спосіб вам вдасться швидше розвинути в сина вміння піклуватися і брати на себе розв'язування проблем.

                              Спільні справи з сином:

                        - грати у футбол;

                          - ходити в похід;

                          - переглядати фільми-бойовики;

                          - готувати м'ясо;

                          - пити чай і базікати перед сном;

                          - подорожувати.

                                  

матеріал використано з журналу "Зростаємо разом"

Розділ: